Хлопчику Ваню, рівняйсь на діда!

У ці дні виповнилось 75 років відомому на Межівщині механізатору з села Веселого Євгену Панасовичу Касяну. Людина невисоких статків, зате великої заслуги, отримав він від тодішньої Вітчизни орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора і ряд інших трудових нагород.
Знаю його особисто, після служби в армії і на початку журналістської роботи майже 50 років. Невеличкого росту, худенький, казали, як і про інших, захарчований після війни, він, Євген, стрімко увірвався в механізацію. В тракторній бригаді колгоспу авторитету відразу не здобудеш. Він здобув – або плече товаришу підставить, або, як іноді було, товариша за його нерозумний вчинок не здасть, або перший, ще вночі, але до сирості валка, комбайна виведе.
Він, Євген Панасович, стрімко увірвався в авторитетне коло межівських механізаторів. Роботою, професійністю, високими намолотами зерна. І громадською роботою, роботою в Компартії. Нас неодноразово обирали членами бюро райкому. Мене – як за посадою, партійного чиновника. Його – як рядового, але авторитетного механізатора, уповні заслуженого. Сиділи поруч.
Цікава деталь. Тодішній перший секретар РК КПРС В.В.Сухий був авторитарним, жорстким. Інколи рубав з плеча – молодий був, гарячий. Ми, члени бюро, не завжди могли збагнути його логіку. Але тільки Є.П.Касян був сильної волі комуністом – вставав і казав: «Я не згоден з цим рішенням». Коли втомлений, а часом і розлючений перший секретар звертався до членів бюро: «Ну а що скаже Євген Панасович?», Касян вставав за столом (етикет) і твердо говорив «Ні». І перший згоджувався.
Особисто я, автор, 13 років був членом бюро. Але такої принципової особистості, як Є.П.Касян, не бачив.
Рік тому тодішнього першого секретаря РК КПРС запросили в район на день селища. Йшла урочиста процесія. І коли колишній перший В.В.Сухий у натовпі побачив Є.П.Касяна, то вийшов зі строю, на подив натовпу обійняв і поцілував його – всі зрозуміли напевне, що оце вона і є, партійна товариськість...
А як же сьогодні Євген Панасович? В роботі. Незважаючи на вік, його місцеве керівництво АПК запрошує до техніки. Роби, діду, заплатимо...
В сім'ї достаток і зразковий порядок. Донька в Казахстані, відомий юрист, читає лекції студентам. Син, Олег, на залізниці. Господиня – дай Боже кожному.
Дід любить онука Ваню. Інша онука з Казахстану, за йменням Айсенгуль, вчиться в Празі, в університеті. Вчитись нелегко – треба знати англійську, німецьку, іспанську, французьку, слов'янську. Та вона тягне...
У день 75-річчя привітати з ювілеєм приїхали до його гостинної садиби перший секретар райкому Компартії України М.Л.Гнілов, секретар РК КПУ В.І.Пузін. Які добрі слова говорили вони на адресу ювіляра! І він їх дійсно заслужив...
В.Чопенко, член Національної Спілки журналістів України

Комментарии
Зарегестрируйтесь на сайте, чтобы оставлять комментарии
Организации
На главную страницу комитета Закрыть